"Мело, мело по всій землі
Мело, сніжило..."
Ці слова Бориса Пастернака саме про сьогоднішню погоду. Сніжинки в’ються, кружляють у повітрі, перетворюються в метелицю. Вітер шарпає тебе за одяг, мороз смачно обціловує щоки, грузнеш по коліна в снігу... - це дорога додому довжиною у 5 км, а колегам і всі 8, 15 км. Техніка зупиняється, буксує, ламається, а ми вперто йдемо. Йдемо шумно, весело, розповідаємо байки і милуємось засніженим лісом. От би ще фотоапарат!
Людина все-таки дуже сильна і водночас слабка. Фізичні незручності ніколи її не зламають, а одне-однісіньке слово може знищити.
Світ стає все страшнішим і байдужішим, а людина вразливішою і слабшою, тому цінуймо одне одного. Як писав Григір Тютюнник: "Найстрашніше для людини - сама людина"
Світ стає все страшнішим і байдужішим, а людина вразливішою і слабшою, тому цінуймо одне одного. Як писав Григір Тютюнник: "Найстрашніше для людини - сама людина"
Немає коментарів:
Дописати коментар