Гормон щастя

Ах, ця осінь!

Це з нею постійно так:

Стисне серце в малий кавалок, -

І ось дні -

Наче сірий тифозний барак,

А за вікнами плями галок.

                    Євген Плужник

 Чи рятує кава від депресії? А якщо змішати її з какао? Такі думки приходять лише восени. Насправді, відсутність сонця так дивно впливає на нас: думки течуть повільно, тіло ліниве. Це вам не весняна легкість!

  Як же працювати? Шукати гормони щастя. Молодість має їх безліч, тож молодіймо душею. В одному дуже популярному романі моєї юності є такі слова:"Людина живе і прив*язується невидимими струнами до людей, які її оточують. Приходить розлука. Струни натягуються і обриваються біля серця з жалібним звуком. Людина відчуває найгостріший біль".З часом біль зникає, а залишаються теплі, хороші спомини. Коли приходить сум, зневіра, згадайте тих, хто був у вашому житті. Рідних і сторонніх, хороших, дивних, смішних, старих і молодих. Всі віддали нам частинку своєї душі, тепло своїх рук. Це і є гормони щастя.
   Найголовніше - приймати все таким, як воно є тут і зараз.Бо, як сказав великий філософ: "Божевільний, хто шкодує за втраченим, не цінуючи того, що лишилось".